Пожежна безпека висотних будівель

Сучасне місто не уявити без висоток. Вони ростуть як гриби після дощу — житлові комплекси, бізнес-центри, лікарні, школи, готелі. Але за красою фасадів криється ризик, про який часто згадують уже після виникнення пожежі. І тут уже не до естетики.

Висотні будівлі з огляду на особливості своєї конструкції характеризуються підвищеним рівнем пожежної небезпеки порівняно із забудовою стандартної поверховості. Пожежа у висотній будівлі створює безліч проблем і висуває особливі критерії щодо безпеки людей. Насамперед це стосується застосування пожежних сходів, евакуації людей, особливостей формування вогнища загоряння та розповсюдження вогню, а також складність ліквідації надзвичайних ситуацій.

Основи забезпечення пожежної безпеки висотних будівель

Пожежна безпека висотних будівель — не "поставимо вогнегасник і забули". Це комплексна система, яка закладається ще на етапі проєктування, реалізується під час будівництва й підтримується на етапі експлуатації.

При створенні проєктної документації фахівці розраховують, скільки часу конструкції витримають під дією високих температур — це так звана межа вогнестійкості. Її недостатньо просто задекларувати — потрібно підкріпити використанням відповідних матеріалів і перевіреними рішеннями.

Відповідно до державних будівельних норм України (ДБН), система пожежної безпеки має забезпечити:

1. Локалізацію вогню у межах початкового загоряння;
2. Зменшення інтенсивності горіння;
3. Захист від вибухів;
4. Обмеження часу горіння.

Система протипожежного захисту: як виглядає у реальності?

Обирати систему пожежогасіння потрібно не за принципом "що дешевше", а відповідно до типу будівлі, кількості людей, умов доступу тощо. Ключова вимога — автоматизація. Висотка без автоматичної сигналізації — це як автомобіль без гальм.

На кожному поверсі повинні бути засоби первинного гасіння та індивідуального захисту:
вогнегасники, пожежні крани, засоби індивідуального протипожежного захисту (респіратори, термостійкий одяг, евакуаційні капюшони тощо).

Ось приклад, як можуть виглядати основні компоненти в таблиці:

Протипожежні двері: бар'єр, що рятує

Протипожежні двері — це не просто залізні двері з написом "Не загороджувати". Вони виконують конкретну функцію — стримують полум’я, дим і високу температуру, даючи людям дорогоцінний час на евакуацію.

Сучасні моделі витримують температуру понад 800°C протягом 30–60 хвилин. Такі двері обов’язкові для ліфтових холів, технічних приміщень, коридорів, що ведуть до евакуаційних виходів.

Евакуація: як зробити її реальною, а не "на папері"

Що дає змогу вийти з будівлі під час пожежі — навіть не обладнання, а правильна організація евакуації.

Обов’язкові вимоги:

• Шляхи евакуації мають вести в незадимлювані сходові клітини.

• Усі розрахунки здійснюються з додатковим запасом у +25% до кількості людей.

• Відстань до аварійного виходу не більше 15 метрів.

• Мінімум два виходи з кожного поверху.

• Усі оздоблювальні матеріали на шляхах евакуації мають бути негорючими.

Організація або компанія, яка експлуатує багатоповерхову споруду, повинна регулярно оновлювати плани евакуації та проводити інструктажі.

Вогнегасник: перший помічник на місці

Найчастіше першими з вогнем стикаються не рятувальники, а звичайні люди — охоронці, прибиральниці, мешканці чи персонал. Тому вогнегасник — найпоширеніший і найнеобхідніший засіб.

Його тип, розмір і кількість залежать від площі приміщень та типу матеріалів усередині. І, звісно, його потрібно регулярно перевіряти — що з того, що він є, якщо не працює?

Роль автоматичних систем

Автоматичні системи виявлення та гасіння пожеж — не розкіш, а обов’язкова частина будь-якої висотки. Вони дозволяють:

• виявити задимлення або полум’я на ранній стадії;

• автоматично сповістити людей;

• запустити системи димовидалення та гасіння;

• локалізувати пожежу, поки вона не вийшла з-під контролю.

Пожежна безпека під час воєнного стану

Окремої уваги потребує питання пожежної безпеки у період воєнного стану. Через ризики обстрілів, перебої у роботі комунальних служб та складність оперативного реагування, готовність систем до самостійної роботи — критично важлива. У таких умовах пожежна безпека має бути не просто "налаштована", а на всі 120% функціональна.

Це означає:

• посилена перевірка вогнегасників;

• дублювання систем оповіщення;

• автономні джерела живлення для сигналізації;

• наявність засобів індивідуального протипожежного захисту у приміщеннях з постійним перебуванням людей.

🔎 Реальний кейс: як протипожежна система врятувала людей у висотці

У 2023 році в одному з багатоповерхових житлових комплексів Києва виникла пожежа на 16-му поверсі. Причиною стало коротке замикання у щитку загального користування.

Що допомогло уникнути трагедії:

• Система автоматичного димовидалення спрацювала миттєво, не допустивши задимлення сходової клітини.

• Протипожежні двері на коридорі ізолювали вогнище займання — полум’я не вийшло за межі приміщення.

• Вогнегасник, розміщений у коридорі, дозволив мешканцю до приїзду рятувальників локалізувати вогонь.

• Система оповіщення спрацювала автоматично, попередивши всіх мешканців, і евакуація пройшла без паніки.

Результат: ніхто не постраждав, пошкодження обмежились однією квартирою.
Якби не наявність систем безпеки — наслідки були б куди гіршими.

Інновації в пожежній безпеці: на крок попереду

Сучасні технології дозволяють зробити охорону життя більш ефективною:

• смарт-сигналізації, що передають дані в онлайн-режимі;

• відеоаналітика, яка ідентифікує дим ще до появи відкритого полум’я;

• сенсори ІоТ (інтернет речей), які об’єднують усі системи в єдину мережу;

• автоматичне керування вентиляцією для контролю за поширенням диму.

І хоча це звучить як фантастика, на практиці такі системи вже працюють — особливо у новобудовах преміум-класу чи модернізованих адміністративних будівлях.

Висновки: життя — дорожче економії

Технічні засоби та система автоматичного гасіння вважаються ефективними, якщо за їх допомогою будівлі вдасться витримати високу температуру та відкритий вогонь протягом не менше ніж 180 хвилин без втрати конструктивної міцності та цілісності.

Статистика говорить чітко: головне завдання — виграти час. Індивідуальні засоби захисту, чіткий план евакуації та якісна система сигналізації можуть дати достатньо хвилин, щоб урятувати десятки життів.

❓Часті запитання (FAQ)

1. Який вогнегасник краще обрати для офісу чи багатоповерхівки?
Для офісних приміщень найчастіше використовують порошкові або вуглекислотні вогнегасники. Вони ефективні проти загорянь електрообладнання, меблів, кабелів. Важливо, щоб вони були сертифіковані та мали пломбу з датою перевірки.

2. Чи обов’язкові протипожежні двері в новобудовах?
Так, згідно з вимогами ДБН, протипожежні двері повинні бути встановлені між основними приміщеннями та шляхами евакуації. Вони стримують дим і вогонь, даючи час на порятунок людей.

3. Скільки засобів індивідуального захисту потрібно на поверх?
Усе залежить від категорії об’єкта. У середньому — 1 комплект на кожні 5 осіб, що постійно перебувають на поверсі.

4. Чи потрібно оновлювати план евакуації, якщо нічого не змінювалося?
Так. План евакуації має оновлюватись не рідше ніж раз на 3 роки, навіть якщо в будівлі не було змін. А при воєнному стані — рекомендовано переглядати щороку або після кожного серйозного інциденту.

5. Як перевірити, чи працює система пожежної сигналізації?
Це може зробити сертифікований спеціаліст. Регулярно (раз на півроку) потрібно проводити технічне обслуговування: перевірка чутливості датчиків, спрацьовування сирен, сигналу на пульт охорони тощо.

Не відкладайте пожежну безпеку "на потім" — особливо в умовах воєнного стану, коли кожна хвилина може стати вирішальною.Якщо ви відповідаєте за пожежну безпеку у висотному будинку, підприємстві чи закладі, не ризикуйте. Замовте сертифіковані рішення у КИЇВСЬКОГО ЗАВОДА ПОЖЕЖНОГО ОБЛАДНАННЯ.

У нас ви знайдете:

• якісні протипожежні двері,

• сучасні вогнегасники всіх типів,

• засоби індивідуального протипожежного захисту,

• консультації, розрахунок систем безпеки, монтаж "під ключ".

З нами — безпечніше. Перевірено роками. І так, наші двері витримають більше, ніж просто перевірку часом.

КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД ПОЖЕЖНОГО ОБЛАДНАННЯ