Випробування протипожежних виробів на вогнестійкість є обов'язковою частиною сертифікації пожежобезпечних конструкцій. Без випробувань на вогнестійкість виріб не може бути віднесений до будь-якого класу протипожежних перешкод. Подібні тести проводяться за методикою, описаною в державних стандартах.
Сутність перевірки - визначення часу (у хвилинах), протягом якого конструкція, що перевіряється, може чинити опір полум'ю. Зразок закріплюють у спеціальній печі згідно зі схемою, наведеною у ГОСТ. Умови проведення випробувань виробів на вогнестійкість (температура та тиск) регламентовані нормативними документами.
Результатом є виявлення тимчасового проміжку, що пройшов від початку тесту до руйнування або втрати теплоізоляційної здатності зразка. Можливий і такий варіант, коли випробування виробу на вогнестійкість закінчується до того, як досягнуто одного з граничних станів. Тоді за підсумковий показник беруть загальний час перевірки.
Маркування дверей по вогнестійкості
Випробування виробів на вогнестійкість проводять за типовою методикою. Тому вони дозволяють об'єктивно визначити період часу, коли конструкція здатна стримувати полум'я та продукти горіння.
По закінченні перевірки зразок конкретного модельного ряду отримує індекс згідно з ГОСТом. Для дверних блоків він складається з букв E, I та деякого числа. Цей індекс визначає тип протипожежних дверей. Градація відбувається відповідно до того, як завершилися випробування виробів на вогнестійкість.
За чинним стандартом, буква «E» означає втрату цілісності. Стосовно дверей це означає поява тріщин або отворів між деталями конструкції, а також на полотні. Літера «I» - втрата здатності до теплоізоляції, коли відбувається підвищення температури на зовнішній стороні дверей до критичного значення.
Щодо числового позначення, то вогнестійкі двері з індексом EI-30 здатні стримувати полум'я та продукти горіння не менше 30 хвилин. Для дверей EI-60 цей час дорівнює годині, а для конструкцій з маркуванням EI-90 - не менше півтори години. Тобто число позначення характеризує тривалість випробування конкретного виробу на вогнестійкість.
Де встановлюють вогнетривкі двері
Перелік місць, де мають бути встановлені протипожежні двері, зазначено у нормативних актах з пожежної безпеки. Ними є:
- запасні виходи;
- шляхи евакуації;
- дверні отвори сходових клітин у дитячих садках, освітніх та медичних закладах;
- переходи між будинками, корпусами, виробничими приміщеннями;
- отвори ліфтових шахт та машинних відділень;
- технічні приміщення з електроустаткуванням;
- склади з легкозаймистими матеріалами.
Часті запитання про випробування та маркування протипожежних дверей
Для чого проводять випробування протипожежних виробів на вогнестійкість?
Це обов'язкова процедура для сертифікації пожежобезпечних конструкцій, без якої виріб не може бути віднесений до жодного класу протипожежних перешкод.
Як саме відбувається перевірка дверних конструкцій на опір полум'ю?
Зразок закріплюють у спеціальній печі за регламентованих нормативними документами умов температури та тиску, щоб визначити час (у хвилинах), протягом якого він здатний стримувати вогонь.
Що є фінальним результатом тестування вогнетривкого виробу?
Фіксація часового проміжку від початку тесту до моменту руйнування зразка або втрати його теплоізоляційної здатності (якщо тест не перервано раніше, за підсумковий показник беруть загальний час перевірки).
Що означають літери «E» та «I» у маркуванні протипожежних дверей?
Літера «E» вказує на втрату цілісності конструкції (поява тріщин чи отворів), а літера «I» — на втрату теплоізоляційної здатності, коли температура на зовнішній стороні дверей досягає критичного значення.
Як розшифровуються класи вогнестійкості EI-30, EI-60 та EI-90?
Число в індексі позначає мінімальний час у хвилинах, протягом якого двері стримують полум'я та продукти горіння: EI-30 — 30 хвилин, EI-60 — 60 хвилин, EI-90 — не менше півтори години.
Де обов'язково повинні встановлюватися вогнетривкі двері?
Згідно з нормативними актами з пожежної безпеки, їх монтують на запасних виходах, шляхах евакуації, у переходах між будівлями, отворах ліфтових шахт, технічних приміщеннях з електроустаткуванням, складах з легкозаймистими матеріалами, а також на сходових клітинах освітніх і медичних закладів.
